Розмір шрифту: A A A
Колір сайту: A A A A
Перейти до повної версії сайту
Балтська міська рада
офіційний сайт

Рішення № 222 - VII від 30 червня 2016 року

  • 1 липня 2016

    Рішення сесій міської ради

    Рішення № 222 - VII від 30 червня 2016 року

    УКРАЇНА

    БАЛТСЬКА  МІСЬКА  РАДА  ОДЕСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

     

    РІШЕННЯ

     

    30 червня  2016  року                                                                                          № 222 - VІІ

                             

    Про встановлення  місцевих податків і зборів,

    які будуть діяти  на території

    Балтської об’єднаної  територіальної громади 

    в 2017 році

     

           Відповідно до пунку 24 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою  виконання норм чинного законодавства, вимог  статті 8 Закону України «Про добровільне об’єднання  територіальних громад», керуючись статтями 12, 265-300 Податкового кодексу України, Балтська міська рада Одеської області  

     

    ВИРІШИЛА:

     

                1. Встановити з 01.01.2017 року на території Балтської об’єднаної територіальної громади наступні  місцеві податки та збори:

    1.1. Податок на  майно:

    -  податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (згідно додатку №1);

    -  транспортний податок (згідно додатку №2);

    -  плата за землю (згідно додатків №3 та 3а).

    1.2. Збір за місця для паркування транспортних засобів (згідно додатку №4).

    1.3. Туристичний збір (згідно додатку №5).

    1.4. Єдиний податок - спрощена система оподаткування, обліку та звітності (згідно додатку №6).

     

                 2. Дане рішення набирає чинності  з 01 січня 2017 року.

     

                 3. Оприлюднити дане рішення на офіційному сайті Балтської міської ради Одеської області.

                

                 4. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну депутатську комісії з  питань планування, фінансів, бюджету  та соціально-економічного розвитку.  

     

     

             

     

      Міський голова                                                                                                  С.С.Мазур



                                                                                                                                            Додаток №1

                                                                                                                               до рішення сесії

                                                                                                                    Балтської міської ради

                                                                                                                              Одеської області

                                                                                                 № 222 - VІІ  від  30 червня 2016 р.

     

    Податок на нерухоме  майно, відмінне  від  земельної  ділянки.

    1. Платники   податку

    1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

    1.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

    а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

    б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

    в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

     

    2. Об’єкт   оподаткування

    2.1. Об’єктом  оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

    2.2. Не  є  об’єктом  оподаткування:

    а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

    б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

    в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

    г) гуртожитки;

    ґ) житлова нерухомість, непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням міської ради;

    д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

    е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

    є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

    ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

    з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;

    и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади ( притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;

    і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, незалежно від форм власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх  послуг.

     

    3. База   оподаткування

    3.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

    3.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

    3.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно, виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

     

    4. Пільги  зі  сплати  податку

    4.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

    а) для квартири/квартир, незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

    б) для житлового будинку/будинків, незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

    в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів;

               Таке  зменшення  надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

               Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб  не  надаються  на:

    - об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;

    - об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

     

    5. Ставка   податку

    5.1.  Ставки податку для об’єктів житлової  нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у розмірі 0,5 %  розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1кв.метр бази оподаткування.

    5.2.  Ставки податку для об’єктів  нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у розмірі 1 %  розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1кв.метр бази оподаткування.

    5.3. Ставка податку для об’єктів нежитлової нерухомості - господарським ( присадибним) будівлям (сараї (хліви),  гаражі,  літні кухні, майстерні,   вбиральні,   погреби,   навіси,  котельні,  бойлерні, трансформаторні  підстанції тощо), що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюються у розмірі 0 %  розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1кв.метр бази оподаткування.

     

     

     

     

    6. Порядок  обчислення  сум  податку

     6.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

    а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 4.1 цього Додатку та відповідної ставки податку;

    б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється, виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 4.1 цього Додатку  та відповідної ставки податку;

    в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється,  виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 4.1 цього Додатку  та відповідної ставки податку;

    г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;

    г) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів  для квартири та/або 500 квадратних метрів  для будинку, сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а»-«г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості ( його частку).

                Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

    6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 5.1 цього Додатку  та відповідної ставки податку;

               Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

               Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості - податок сплачується фізичною особою-платником, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

               Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

               Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

    6.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

    - об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

    - розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

    -  права на користування пільгою із сплати податку;

    -  розміру ставки податку;

    -  нарахованої суми податку.

    У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

    6.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

    6.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

                Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

     

    7. Податковий   період

    7.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

     

    8. Строк  та  порядок  сплати   податку

    8.1. Податкове  зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

    а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

    б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

                Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

                 

                  9. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування  податком

    9.1. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року  податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

    9.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

                                                                                                               

     

     

     

                                 

    Додаток №2

                                                                                                                                    до рішення сесії

                                                                                                                         Балтської міської ради

                                                                                                                                   Одеської області

                                                                                                    №  222 - VІІ   від 30 червня 2016 р.

     

     

    Транспортний   податок

     

         1. Платники   податку

    1.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 2.1. пункту 2  цього Додатку є об’єктами оподаткування.

     

           2. Об’єкт   оподаткування

    2.1. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

               Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

     

            3. База   оподаткування

    3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування, відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 даного Положення.

     

             4. Ставка   податку

    4.1.  Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування, відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 даного Положення.

     

             5. Податковий   період

    5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює  календарному року.

     

              6. Порядок  обчислення   та   сплати   податку

    6.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

    6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

              Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

              Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

    6.3. Органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня 2016 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

             З 1 квітня 2016 року органи внутрішніх справ зобов’язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця, подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

            Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

    6.4. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

             Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

    6.5. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

             Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

    6.6. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

    6.7. У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

     

              7. Порядок сплати податку

    7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

     

               8. Строки сплати податку

    8.1. Транспортний податок сплачується:

    а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

    б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

     

     

     

                                                                                                                                          Додаток №3

                                                                                                                                   до рішення сесії

                                                                                                                        Балтської міської ради

                                                                                                                                  Одеської області

                                                                                                     №  222 - VІІ  від 30 червня 2016 р.

     

     

    Плата   за   землю

     

                   1. Платники   земельного   податку

    1.1. Платниками земельного податку є:

    -  власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

    -  землекористувачі.

     

                   2. Об'єкти   оподаткування   земельним   податком

    2.1. Об'єктами оподаткування земельним податком  є:

    2.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

    2.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

     

    3.       База   оподаткування   земельним   податком

    3.1.Базою оподаткування земельним податком  є:

    3.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

     

                   4. Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких  проведено (незалежно  від  місцезнаходження):

     4.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі - 0,07% для міста Балти та 0,05% для сільських населених пунктів, що увійшли до складу об’єднаної  територіальної громади,  від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – 1% (м.Балта) та 0,1% (сільські населені пункти об’єднаної територіальної громади) від їх нормативної грошової оцінки.

    4.2. За земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності, для яких ставка податку встановлюється в розмірі 3%), ставка податку встановлюється в залежності від відповідного функціонального призначення  та у розмірах ставок, затверджених для оренди землі ( п.12 цього Додатку).

    4.3. Ставка податку встановлюється у розмірі  1%  від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у власності та використовуються у підприємницькій  діяльності.

     

    5.Пільги  щодо  сплати  земельного  податку  для  фізичних   осіб

     5.1. Від сплати податку звільняються:

     5.1.1. інваліди першої і другої групи;

     5.1.2. фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

     5.1.3. пенсіонери (за віком);

     5.1.4. ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

     5.1.5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

     5.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 5.1 цього Додатку, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

     5.2.1. для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

     5.2.2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - не більш як 0,10 гектара ( м.Балта) та 0,25 гектара ( сільські населені пункти);

     5.2.3. для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

     5.2.4. для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

     5.2.5. для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

     5.3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

     

    6.      Пільги   щодо   сплати   податку   для   юридичних   осіб

    6.1. Від сплати податку звільняються:

    6.1.1. санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;

    6.1.2. громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

               Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

               У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством;

    6.1.3. бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;

    6.1.4. позашкільні, дошкільні, загальноосвітні, професійно-технічні, вищі навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або  місцевого бюджету;

    6.1.5. заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва;

    6.1.6. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, крім земельних ділянок, наведених у Додатку 3а;

    6.1.7. дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ.

    7. Земельні ділянки, які не  підлягають  оподаткуванню  земельним податком

    7.1. Не сплачується податок за:

    7.1.1. сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;

    7.1.2. землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;

    7.1.3. земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;

    7.1.4. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

    а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

    б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;

    7.1.5. земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;

    7.1.6. земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;

    7.1.7. земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі;

    7.1.8. земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

             

    8. Особливості   оподаткування   платою  за   землю

           8.1. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку, починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується, починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

           8.2. Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

                  Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам, незалежно від форм власності і джерел фінансування.

     

             9. Податковий  період   для   плати   за   землю

     9.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

     9.2. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

     

            10.  Порядок  обчислення  плати  за  землю

     10.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

               Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

     10.2. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

       10.3. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

       10.4. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

                У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

        10.5. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку,  визначеному статтею 58 Податкового кодексу.

                  У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року  податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

                  У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

      10.6. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

     1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

     2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

     3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

                   За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

        10.7. Юридична особа зменшує податкові зобов'язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам,  відповідно до пункту 281.1 статті 281 Податкового Кодексу за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.

                 Такий порядок також поширюється на визначення податкових зобов'язань із земельного податку юридичною особою за земельні ділянки, які відведені в порядку, встановленому Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для безоплатного паркування (зберігання) легкових автомобілів, якими керують інваліди з ураженням опорно-рухового апарату, члени їх сімей, яким відповідно до порядку забезпечення інвалідів автомобілями передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних інвалідів або дітей-інвалідів, які перевозять інвалідів (дітей-інвалідів) з ураженням опорно-рухового апарату.

     

          11. Строк  сплати   плати   за   землю

       11.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

                 У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

       11.2. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

       11.3. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

       11.4. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у  податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

       11.5. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

       11.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

       11.7. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

       11.8. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

     

     

             12. Орендна плата

    12.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

              Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

              Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

    12.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

    12.3. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

    12.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

     

               13. Розмір   орендної   плати

    13.1. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та  не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

    13.2. Розмір орендної плати за земельні ділянки громадян та їх об’єднань, наданих для житлового і гаражного будівництва, городництва, встановлюється у розмірі 4% нормативної грошової оцінки.

    13.3. Розмір орендної плати за земельні ділянки, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності,  встановлюється в  наступних розмірах:

    - роздрібна та оптова торгівля - 5% нормативної грошової оцінки;

    - аптеки, банки та недержавні фінансові установи, автозаправні станції, ринки, мобільний зв'язок, енергетика, заклади грального бізнесу  - 12% нормативної грошової оцінки;

    - виробництво, транспорт, громадське харчування, сфера послуг населенню, складські та допоміжні приміщення суб’єктів господарювання - 4 % нормативної грошової оцінки;

    - сільськогосподарські угіддя – 6 % нормативної грошової оцінки;

    - інші об’єкти, що відносяться до даної категорії земель - 7% нормативної грошової оцінки;

    - земельні ділянки – на період будівництва  громадських будівель та споруд, визначеного дозволом на виконання будівельних робіт - 3% нормативної грошової оцінки;

    - земельні ділянки, які використовуються з порушенням земельного законодавства (без державної реєстрації договору оренди), або умов договору оренди землі - 12% нормативної грошової оцінки.

     

     

     

     

    Додаток №3а

                                                                                                                                    до рішення сесії

                                                                                                                         Балтської міської ради

                                                                                                                                   Одеської області

                                                                                                   №  222 – VІІ   від 30 червня 2016 р.

     

     

    Перелік   земельних   ділянок,  які   підлягають   оподаткуванню

    (пп.6.1.6 пп.6.1  п.6  Додатку 3):

     

    1)                 земельна ділянка площею 0,3543га, розташована за адресою: м.Балта, вул.Любомирська (Котовського), 211-а, кадастровий №5120610100:02:006:0313, зона – ІІ;

     

    2)                  земельна ділянка площею 0,06га, розташована за адресою: м.Балта, вул.Любомирська (Котовського), 177, кадастровий №5120610100:02:006:0012, зона – ІV;

     

    3)                 земельна  ділянка  площею 0,1015га,   розташована  за  адресою: м.Балта,

    вул.30 років Перемоги, 24, державний акт серії ОД-03 №0036  від 05.06.1997р., зона – ІV.

     

     

     

    Додаток №4

                                                                                                                                    до рішення сесії

                                                                                                                         Балтської міської ради

                                                                                                                                   Одеської області

                                                                                                      № 222 - VІІ  від 30 червня 2016 р.

     

     

    Збір

    за  місця  для  паркування  транспортних  засобів

     

    1. Платники   збору

     

    1.1. Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням Балтської міської ради Одеської області  організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

    1.2. Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням  Балтської міської ради Одеської області про встановлення збору.

              Таке рішення разом  із переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом Балтської міської ради Одеської області в порядку, встановленому розділом I Податкового кодексу.

     

    2. Об’єкт   і  база   оподаткування   збором

     

    2.1. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням Балтської міської ради Одеської області спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

    2.2. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

     

    3. Ставки   збору

     

    3.1. Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв.метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі  0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

    3.2. При визначенні ставки збору Балтська  міська рада Одеської області враховує місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.

     

     

    4. Порядок  обчислення  та  строки  сплати  збору

     

    4.1. Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

    4.2. Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору у контролюючому органі за місцезнаходженням земельної ділянки.

     

    4.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

     

     

     

     

                                                                                                                                        Додаток №5

                                                                                                                                    до рішення сесії

                                                                                                                         Балтської міської ради

                                                                                                                                   Одеської області

                                                                                                      № 222 - VІІ від 30 червня  2016 р.

      

     

    Туристичний   збір

     

     1. Платники   збору

     

    1.1. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію Балтської об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

    1.2. Платниками збору не можуть бути особи, які:

     а)  постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі  або місті, радами яких встановлено такий збір;

     б)   особи, які прибули у відрядження;

     в)  інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);

     г)   ветерани війни;

     ґ)   учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

     д)  особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію

     до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

     е)   діти віком до 18 років;

     є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.

     

    2.Ставка   збору

     

    2.1. Ставка встановлюється у розмірі  1 відсотка до бази справляння збору, визначеної пунктом 3 цього Додатку.

     

    3. База   справляння   збору

     

    3.1. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених пунктом  4  цього Додатку, за вирахуванням податку на додану вартість.

    3.2.До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.

     

    4. Податкові    агенти

     

    4.1. Згідно з рішенням Балтської міської ради Одеської області справляння збору може здійснюватися:

     а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

     б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

     в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються Балтською міською радою Одеської області справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

     

    5. Особливості   справляння  збору

     

    5.1. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

     

    6. Порядок  сплати   збору

     

    6.1. Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.

    6.2. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги

    з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу.

     

    6.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

     

     

     

    Додаток №6

                                                                                                                                    до рішення сесії

                                                                                                                         Балтської міської ради

                                                                                                                                   Одеської області

                                                                                                     № 222 – VІІ  від 30 червня 2016 р.

     

    Єдиний  податок - спрощена  система  оподаткування,  обліку  та  звітності

     

    1. Загальні   положення

     

    1.1. У цьому Додатку встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

    1.2. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цим Додатком, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

    1.3. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному Податковим кодексом.

    1.4. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

     

    1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

     

    2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

    - не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

    - обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

                Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

     

    3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

     

    4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

    1.4.1. При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

               При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене Податковим кодексом.

    1.4.2. У селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) з племінної справи у тваринництві до продукції власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника також належать племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) із племінної справи у тваринництві та реалізовані вітчизняним підприємствам для осіменіння маточного поголів’я тварин.

    1.4.3. Якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:

    -  усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;

    -  кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;

    -  особу, утворену шляхом перетворення.

    1.4.4. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття або приєднання, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які беруть участь у їх утворенні, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

    1.4.5. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом перетворення платника податку, можуть бути платниками податку в рік перетворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

    1.4.6. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом поділу або виділення, можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

    1.4.7. Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

    1.5. Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп:

    1.5.1. суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

    1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

    2) обмін іноземної валюти;

    3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

    4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

    5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

    6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними Податковим кодексом;

    7) діяльність з управління підприємствами;

    8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

    9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

    10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

    1.5.2. фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

    1.5.3. фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

    1.5.4. страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

    1.5.5. суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

    1.5.6. представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

    1.5.7. фізичні та юридичні особи - нерезиденти;

    1.5.8. суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

    1.5-1. Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

    1.5-1.1. суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

    1.5-1.2. суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

    1.5-1.3. суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

    1.6. Платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

    1.7. Для цілей цього Додатку під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

    1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

    2) послуги з ремонту взуття;

    3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

    4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

    5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

    6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

    7) виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

    8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

    9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;

    10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

    11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

    12) послуги з ремонту трикотажних виробів;

    13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

    14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

    15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

    16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

    17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

    18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

    19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

    20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

    21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

    22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;

    23) послуги з ремонту годинників;

    24) послуги з ремонту велосипедів;

    25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;

    26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

    27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

    28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

    29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

    30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;

    31) послуги з виконання фоторобіт;

    32) послуги з оброблення плівок;

    33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

    34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

    35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

    36) послуги перукарень;

    37) ритуальні послуги;

    38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством;

    39) послуги домашньої прислуги;

    40) послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

     

    2. Об’єкт  та  база оподаткування для  платників єдиного  податку четвертої групи

     

    2.1. Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

    2.2. Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом.

    Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом.

    2.3. Підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

    Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння податку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

     

    3. Ставки єдиного податку

     

    3.1. Ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

    3.2. Фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність  на території Балтської об’єднаної територіальної громади встановлюються з розрахунку на календарний місяць:

    1) для першої групи платників єдиного податку - у розмірі 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

    2) для другої групи платників єдиного податку - у розмірі 16 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

            У разі здійснення платниками єдиного податку другої групи господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку у розмірі 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

    3.3. Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

    1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом;

    2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

              Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 підпунку 3.3 пункту 3 цього Додатку.

    3.4. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків:

    1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу;

    2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

    3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

    4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

    5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу відповідно.

    3.5. Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3  статті 293 Податкового кодексу:

    1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу;

    2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

    3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

    3.6. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

    3.7. Ставки, встановлені пунктами 293.3-293.5 статті 293 Податкового кодексу, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

    1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 Податкового кодексу, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

               Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

               Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

    2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 Податкового кодексу, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

              Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

               Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

    3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 Податкового кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цим Додатком, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом.

               Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 Податкового кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 статті 293 Податкового кодексу, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом.

               Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

    4) ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 2 відсотки, може бути обрана:

    а) суб'єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до Податкового кодексу, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;

    б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 4 відсотки, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом;

    в) суб'єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до Податкового кодексу і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;

    5) у разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 4 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

    3.8. Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

    3.8.1. для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди) - 0,81;

    3.8.2. для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,49;

    3.8.3. для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) - 0,49;

    3.8.4. для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,16;

    3.8.5. для земель водного фонду - 2,43;

    3.8.6. для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, - 5.4.

               Під спеціалізацією на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті слід розуміти перевищення частки доходу, отриманого від реалізації такої продукції та продукції її переробки двох третин доходу (66 відсотків) від реалізації усієї власновиробленої сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.

               Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України.

     

    4. Податковий   (звітний)   період

     

    4.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

             Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

    4.2. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

              Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників - період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

              Податковий (звітний) період для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, - період з початку року до їх фактичного припинення.

    4.3. Для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

    4.4. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

            Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

    4.5. Для суб'єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов'язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

    4.6. У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності.

    4.7. У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси.

     

    5. Порядок нарахування  та строки  сплати єдиного податку

     

    5.1. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

             Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

              У разі,  якщо Балтська міська рада Одеської області приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу.

    5.2. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

    5.3. Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

    5.4. Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

    5.5. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

    5.6. Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого пункту 295.1 і пункту 295.5 статті 295 Податкового кодексу, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

            Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим кодексом.

    5.7. Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

    5.8. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до контролюючого органу подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

             У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

    5.9. Платники єдиного податку четвертої групи:

    5.9.1. самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податковго кодексу;

    5.9.2. сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

    у I кварталі - 10 відсотків;

    у II кварталі - 10 відсотків;

    у III кварталі - 50 відсотків;

    у IV кварталі - 30 відсотків;

    5.9.3. утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі - у порядку, визначеному підпунктом 5.9.2 підпункту 5.9 пункту 5 цього Додатку;

    5.9.4. що припиняються шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу у податковому (звітному) періоді, зобов’язані подати у період до їх фактичного припинення контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок уточнену податкову декларацію;

    5.9.5. зобов’язані у разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв’язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування:

    уточнити суму податкових зобов’язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;

    подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку;

    5.9.6. у разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації. У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується;

    5.9.7. у разі оренди ними сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в особи, яка не є платником податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації;

    5.9.8. перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

     

    6. Ведення   обліку  і складення  звітності  платниками  єдиного податку

     

    6.1. Платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 6.1.1-6.1.3 цього пункту.

    6.1.1. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

               Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

    6.1.2. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги.

    6.1.3. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Податкового кодексу.

    6.2. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу.

           Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 Податкового кодексу, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої, третьої або п'ятої групи.

    6.3. Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

    6.4. Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.

    6.5. Отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 6.5.1-6.5.5 цього пункту.

    6.5.1. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 Податкового кодексу, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи - підприємці) груп.

              При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними цим Додатком, авансові внески, встановлені пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу.

              Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

    6.5.2. Платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

    1) щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 Податковго кодексу;

    2) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

    3) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

    6.5.3. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці) у податковій декларації окремо відображають:

    1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

    2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

    6.5.4. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:

    1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників пунктом 293.3 статті 293 Податкового кодексу;

    2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників пунктом 293.3 статті 293 Податкового кодексу (у разі перевищення обсягу доходу).

    6.5.5. У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку першої і другої груп, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

    6.6. Сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

             При цьому отримана сума перевищення доходу, встановленого для платників єдиного податку першої і другої груп, не включається до обсягу доходу, з якого сплачується наступна обрана ставка такими платниками єдиного податку.

    6.7. Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 статті 296 Податкового кодексу. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому Податковим кодексом.

    6.8. Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

             Така податкова декларація складається з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 статті 296 Податкового кодексу та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання.

    6.9. Форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених пунктами 296.2 і 296.3 статті 296 Податкового кодексу, затверджуються в порядку, встановленому статтею 46 Податкового кодексу.

    296.10. Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

    - першої групи;

    - другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

              У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

     

    7. Особливості нарахування, сплати  та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку

     

    7.1. Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

    1) податку на прибуток підприємств;

    2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою;

    3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 Податкового кодексу, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;

    4) податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

    5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

    7.2. Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у 7.1 цього Додатку, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені Податковим кодексом.

             У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

    7.3. Платник єдиного податку виконує передбачені Податковим кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.




Повернення до списку